+38 (050) 771-99-82
+38 (099) 606-79-26

Почему ангар не является капитальным строением?

Почему ангар не капитальное строение?

У каждого, кто собирается построить ангар, возникает вопрос “А как же узаконить строительство, нужно ли это?”.

В этой статье мы рассмотрим данный вопрос и разберемся полностью почему ангар не является капитальным строением и нужно ли регистрировать ангар.

Консультація юриста з питання:

«Правовий режим споруд в українському законодавстві»

 Чинне українське законодавство розрізняє різні види будівель та споруд. Термін «капітальна споруда» в ньому відсутній, проте, цілком очевидно, що різниця між так званою «капітальною» та «некапітальною» спорудою полягає лише у наявності фундаменту, несучих конструкцій та матеріалів, з яких виготовлено конкретний об’єкт. Розглянемо це питання більш детально.

Доктринальна наука цивільного права виходить з того, що будівля стоїть на несучих конструкціях та утворює наземний замкнений об’єм, який призначений для проживання, чи постійного перебування в ній людей. А термін «споруда» наука тлумачить як дещо з більш технічним призначенням і є інженерною конструкцією. Але нас цікавить формальний нормативний бік цього питання і його закріплення безпосередньо в законодавстві.

Як будівля так і споруда є найпоширенішим видом об’єктів нерухомості, саме тому встановлюється спеціальний правовий режим для врегулювання відносин, об’єктом яких ці речі є.

В ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV в ред. від 01.01.2016 вказано, що Державній реєстрації підлягає  право користування лише будівлею або іншою капітальною спорудою.

Стаття 5 цього ж закону вказує, що у  Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

Бачимо, що законодавець розмежував капітальні та некапітальні споруди, звільнивши користувачів і власників від обов’язкової державної реєстрації прав на останні.

14.1.15 Податкового Кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI в ред. від 01.02.2016р.,  будівліземельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

Тобто законодавець робить прив’язку капітальних споруд до землі та земельної ділянки, окрім того, як будівля так і споруда конструктивно розраховані на довгий термін експлуатації.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ N 2 “Оцінка нерухомого майна”

будівліземельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для  перебування  людини,  розміщення  рухомого  майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо.

спорудиземельні поліпшення,  що не належать до будівель та приміщень,  призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Державні Будівельні Норми Б.1.1-4-2009. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування.

Об’єкт містобудування – Окрема будівля або споруда, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об’єкт благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва.

Стаття 28 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI в редакції від 09.12.2015р.

 

Тимчасова     споруда      торговельного,      побутового, соціально-культурного чи   іншого   призначення   для   здійснення підприємницької   діяльності   -одноповерхова    споруда,    що виготовляється  з  полегшених  конструкцій  з урахуванням основних вимог до  споруд,  визначених  технічним  регламентом  будівельних виробів,  будівель  і  споруд,  і  встановлюється  тимчасово,  без улаштування фундаменту.

     Тимчасова споруда для здійснення  підприємницької  діяльності може  мати  закрите  приміщення  для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних  метрів  по  зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

 

В будь-якому випадку, навіть коли йде мова про розміщення ТС, завжди потрібно вирішувати питання правового статусу земельної ділянки під нею, щоб не виникло ситуації “самовільного зайняття земель”. Самовільне розміщення тимчасових споруд забороняється. Окрім того, розміщення    малих    архітектурних   форм (ТС, якщо бути точним)  здійснюється відповідно до Закону України “Про благоустрій  населених  пунктів”.

 

Тимчасова споруда не повинна мати ознак капітального будівництва.  Бо, інакше об’єкт є нерухомим майном  –  матеріальним   об’єктом,   що   належить   до   земельних   поліпшень, розташованих у межах земельної ділянки, переміщення якого є неможливим без його руйнування,  а  відповідно  знецінення.

 

При судових спорах завжди вирішується чим фактично є об’єкт, а чим – за документами. Саме тому ми рекомендуємо, перед тим як вводити об’єкт в експлуатацію, потрібно провести будівельно-технічне його дослідження і отримати висновок експерта про те, що об’єкт є саме тимчасовою спорудою. А, коли по факту тимчасову споруду облаштовують як капітальну – то тоді має місце порушення статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Вся річ в тому, що законодавець розмежовує правовий режим нерухомої речі та всіх інших об’єктів.

 

Але, з іншого боку, ми завжди маємо пам’ятати, що навіть тимчасова споруда має бути міцною, і ТС на монолітній основі не може розглядатись як доказ будівництва капітальної будівлі, оскільки при будівництві будь-яких споруд, перш за все необхідно забезпечити міцність конструкцій.

 

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності»  від 21.10.2011  N 244

пересувна ТС  – споруда,  яка не має закритого приміщення для тимчасового  перебування  людей,  у  якій  може   бути   розміщене торговельне   обладнання,   низькотемпературний  прилавок,  лоток, ємність,  торговельний  автомат,  інші   пристрої   для   сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;

 

стаціонарна ТС  –  споруда,  яка  має  закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому  контуру  площу  до 30 кв.м.;

 

типові ТС  –  види  ТС,  виконані  за  проектами   повторного використання.

 

архітектурний тип   ТС   –   зовнішній архітектурний вигляд ТС із розміщенням інформації про її  власника (користувача),  назви продукції та/або послуг,  які надаються. При розташуванні ТС відповідно до схеми розміщення  ТС  застосовуються
типові ТС;

 

Замовник, який має намір встановити окрему ТС, звертається до відповідного виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради із відповідною заявою про можливість розміщення ТС. Підставою для  розміщення  ТС  є  паспорт  прив’язки  ТС. Розміщення ТС самовільно забороняється.  Режим роботи ТС встановлюється суб’єктом господарювання відповідно до законодавства.  Ясна річ, ТС не реєструються як об’єкт нерухомості і такі споруди не можуть бути віднесені до капітальних.  

Також, ДБН України визначають, що

Будівля – капітальна споруда, її частина (запланована або змінена у встановленому законом порядку для окремого використання), яка призначена для проживання або перебування фізичних осіб і енергія в якій використовується для створення мікроклімату та забезпечення побутових потреб людини.

Споруда – рукотворне утворення (об’єкт), споруджене будівельними засобами, призначене для виконання господарських або інших функцій.

Споруда також пов’язана із земельною ділянкою, проте є відмінною від будівлі і також є штучно створеною, проте використання її інше ніж будівлі. Але виникає плутанина, деякі нормативні акти вказують, що будівля є різновидом споруди, а деякі розрізнять їх за їх призначенням. Наприклад, часто можна зустріти обожнення «споруди» терміну «інженерна конструкція» Це є колізією в законодавстві.

Тимчасова споруда, у випадку якщо вона крупних розмірів, обєктивно потребує якихось конструктивних укріплень, щоб надати конструкції стійкості до впливу на неї чинників зовнішнього середовища. Таке укріплення може бути у вигляді вкопаних опорних стовпів чи залитої під основу бетонної стяжки. Така споруда не буде вважатись капітальною, адже матеріали з яких вона зроблена є полегшеними і її конструктивно можна перемістити. Вона є відмінною від земельної ділянки. На неї не потрібно оформлювати право власності та реєструвати у відповідних органах. Але, знову ж таки, встановлення такої конструкції потребує попереднього погодження в ОМС.

 

З повагою, команда юристів АО «Сімейство»